МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 10.08.2006 р. N 31-26030-13-10/16898

Про відшкодування витрат на відрядження працівникам, постійна робота яких має роз'їзний характер

Міністерство фінансів за дорученням Кабінету Міністрів України від 06.07.2006 р. N 24467/1/1-06 розглянуло лист <...> щодо відшкодування витрат працівникам підприємств, які виконують свої обов'язки, здійснюючи поїздки <...>, та щодо джерел відшкодування цих витрат і повідомляє.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до повноважень Державної податкової адміністрації України належить питання щодо надання роз'яснення порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань оподаткування.

Стосовно порушених питань щодо відшкодування витрат працівникам підприємств зазначимо таке.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 р. N 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. При цьому місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом).

Направлення працівника у відрядження здійснюється керівником цієї організації або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Фактичний час перебування у відрядженні в межах України визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи. Відмітки в посвідченні про відрядження щодо прибуття та вибуття працівника завіряються тією печаткою, якою користується у своїй господарській діяльності організація, керівник якої приймає рішення про відрядження. У разі відрядження з України до країн, з якими встановлено повний прикордонний митний контроль, фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками контрольно-пропускних пунктів Прикордонних військ України в закордонному паспорті або документі, що його замінює; у разі відрядження з України до країн, з якими не встановлено або спрощено прикордонний контроль, - згідно з відмітками сторони, яка відряджає, та сторони, яка приймає, у посвідченні про відрядження (у порядку, установленому для відряджень у межах України).

У разі відсутності вказаних відміток добові витрати відрядженому працівникові не відшкодовуються.

Іншого порядку щодо здійснення службових відряджень чинним законодавством не передбачено.

Питання відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон".

Одночасно зазначимо, що відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів від 13.03.98 р. N 59, службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями. Виходячи з норм статті 13 Кодексу законів про працю України перелік посад, робота за якими носить роз'їзний (пересувний) характер, має визначатися колективним договором.

Питання відшкодування витрат працівників, робота яких має роз'їзний (пересувний) характер, урегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. N 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер".

Заступник Міністра

А. Мярковський