Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У статті 37 Закону України “Про інформацію” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 48, ст. 650; 2004 р., № 32, ст. 394):

1) в абзаці сьомому після слів “або нормативними актами” доповнити словами “, крім запитів органів державної податкової служби направлених у межах повноважень для здійснення функції податкового та валютного контролю”;

2) абзац восьмий викласти в такій редакції:

“інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових органів, крім запитів органів державної податкової служби направлених у межах повноважень, визначених законом „Про державну податкову службу в Україні”, для здійснення функції податкового та валютного контролю”.

2. У Законі України “Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2009 р., № 13, ст. 161):

1) частину сьому статті 8 викласти у такій редакції:

“На письмову вимогу органу державної податкової служби видаються довідки, копії документів необхідних для здійснення визначених законом функцій податкового і валютного контролю, та своєчасності справляння державного мита.”.

3. У Законі України “Про державну податкову службу в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 15, ст. 84; 1996 р., № 31, ст. 148; 2003 р., № 30, ст. 247, № 33 – 34, ст. 267; 2005 р., № 10, ст. 187, № 17, ст. 267; № 18 – 19, ст. 267; 2009 р., № 18, ст. 247, № 38, ст. 536):

1) у статті 10:

а) пункт 11 викласти у такій редакції:

“11) подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-платників податків про визнання угод недійсними (нікчемними) і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (у т.ч. зі сплати коштів бюджетного фонду), а також про зобов’язання фізичних осіб-платників податків до подання декларацій про майновий стан і доходи (податкової декларації);”;

б) доповнити пунктом 19 такого змісту:

“19) обстежують будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення (об’єкти), що використовуються для здійснення господарської діяльності та одержання доходів платниками податків.”;

2) у статті 11:

а) пункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

“обстежують будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення (об’єкти), що використовуються для здійснення господарської діяльності і одержання доходів платниками податків, та складати акт про результати такого обстеження;”;

б) у пункті 12 частини першої:

слова „платників податків, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, а також до” виключити;

після слів „повідомлень про” доповнити словом та знаком „відкриття/”.

4. У Законі України “Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; 2002 р., № 17, ст. 117; 2003 р., № 38, ст. 319):

1) у статті 5:

а) частини сьому – дев’яту викласти у такій редакції:

“Фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття/закриття рахунку платника податків і зборів (обов’язкових платежів) – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, фізичної особи – підприємця, приватного нотаріуса або адвоката до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків, у триденний строк з дня відкриття/закриття рахунків (включаючи день відкриття/закриття).

Фінансові установи починають здійснення видаткових операцій за рахунком платника податків і зборів (обов’язкових платежів) – юридичної особи (зокрема відкритим через відокремлені підрозділи) чи фізичної особи – підприємця з дати отримання фінансовою установою повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунка на облік у органах державної податкової служби. Ця вимога не поширюється на рахунок, відкритий на ім’я банку.

Порядок подання, форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) у фінансових установах, а також підстави для відмови у взятті на облік таких рахунків у органах державної податкової служби визначаються центральним органом державної податкової служби.”;

б) частину десяту виключити.

5. Пункт 18.1 статті 18 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 1998 р., № 10, ст. 35; 2003 р., № 12, ст. 88) викласти у такій редакції:

“18.1. Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. Механізм застосування положень чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування затверджується Кабінетом Міністрів України.”;

6. Абзац третій частини другої статті 22 Закону України “Про державну статистику” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 43, ст. 362; 2009 р., № 30, ст. 416) викласти у такій редакції:

“інформацію щодо назв, адрес, номерів телефонів, видів діяльності, сум заборгованості із виплати заробітної плати підприємств, установ і організацій, якщо інше не передбачено законодавством;”.

7. Частину дев’яту статті 62 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5 – 6, ст. 30; 2006 р. № 12, ст. 100) після слів “про фінансові операції” доповнити словами “та органам державної податкової служби – інформації про відкриття або закриття рахунків платників податків”.

8. У Законі України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 10, ст. 44; 2003 р., № 24, ст. 154; 2005 р., № 4, ст. 84, № 17, ст. 267, № 18 – 19, ст. 267):

1) статтю 4 доповнити підпунктом 4.5 такого змісту:

“4.5. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації щодо вартості імпортованих товарів, яка відрізняється від задекларованої при митному оформленні, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов’язання платника податків відповідно до абзацу “б” підпункту 4.2.2. пункту 4.2 статті 4 цього Закону, виходячи з вартості товару, зазначеного у вищевказаних документах.”.

9. У Законі України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 29, ст. 137; 2005 р., № 1, ст. 23):

1) пункт 1.39 статті 1 викласти у такій редакції:

“1.39. списання без згоди клієнта банку – списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законодавством документів у випадках передбачених законодавством України;”;

2) у тексті Закону слова “примусове списання” в усіх відмінках замінити словами “списання без згоди клієнта банку” у відповідних відмінках.

10. Пункт 2 статті 31 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 1, ст. 1) доповнити словами “а також органам державної податкової служби для забезпечення контролю за додержанням податкового та валютного законодавства платниками податків”.

11. У Законі України “Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 37, ст. 308; 2004 р., № 52, ст. 564; 2005 р., № 17, ст. 267; № 18 – 19, ст. 267; 2006 р., № 13, ст. 110, № 22, ст. 187; 2009 р., № 52, ст. 763):

1) у статті 4:

а) підпункт 4.2.11 пункту 4.2 викласти у такій редакції:

“4.2.11. сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу.

При цьому податковим агентом є суб’єкт господарювання, у тому числі комерційний банк та небанківська фінансова установа, стосовно якої виникла така заборгованість;”;

б) доповнити пункт 4.2 підпунктом такого змісту:

“4.2.18. доходи платника податку, отримані при переході права власності на майно за рішенням суду (у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком) та відображаються платником у річній податковій декларації.”;

2) у статті 9:

а) абзац другий підпункту 9.1.1 пункту 9.1 викласти у такій редакції:

“При цьому оподатковуваним доходом платника податку вважається сума орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не менше мінімального розміру орендного платежу, встановленого законодавством.”;

б) підпункт 9.9.1 пункту 9.1 доповнити абзацами такого змісту:

“Для цілей цього пункту джерело виплат вважається іноземним, у тому числі, але не виключно, для:

коштів міжнародних переказів;

коштів, переведених через міжнародні платіжні системи, виплачених готівкою без відкриття поточних рахунків та/або зарахованих на поточні рахунки, що надходять на користь фізичних осіб – резидентів (окрім переказів від фізичних осіб – найманих працівників отриманої ними за кордоном заробітної плати, щодо якої до податкових органів за місцем їх податкової адреси разом з річною декларацією надано документи, що підтверджують сплату податків у країні походження коштів, якщо інше не зазначене у міжнародних угодах України з відповідною зарубіжною країною).

Установи Національного банку України, комерційні банки та небанківські фінансові установи, оператори поштового зв’язку, а також інші суб’єкти господарювання надають податковим органам інформацію щодо коштів міжнародних переказів, коштів, переведених через міжнародні платіжні системи, виплачених готівкою без відкриття поточних рахунків та/або зарахованих на поточні рахунки на користь фізичних осіб, у передбачені для податкового кварталу строки та за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби за погодженням з Національним банком України.”;

в) абзац перший підпункту 9.11.1 пункту 9.11 викласти у такій редакції:

“9.11.1. Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону) та за ставкою пункту 7.3 статті 7 Закону, крім випадків, визначених у абзаці другому підпункту 9.11.3 пункту 9.11 цієї статті.”;

г) абзац перший підпункту 9.11.3 пункту 9.11 викласти у такій редакції:

“9.11.3. Якщо доходи з джерелом їх походження з України, у тому числі зазначені у пункті 9.6 статті 9, статтях 11, 12 та 13 цього Закону, нараховуються (виплачуються) нерезиденту резидентом-юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов’язаний зазначити ставку податку, яку буде застосовано до таких доходів.”;

3) у статті 11:

а) підпункт 11.1.4 пункту 11.1 та підпункт 11.2.4 пункту 11.2 виключити;

б) пункт 11.3 доповнити абзацом такого змісту:

“Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу.”;

4) пункт 12.4 статті 12 виключити;

5) пункт 13.4 статті 13 доповнити абзацом третім такого змісту:

“При отриманні нерезидентом доходу у вигляді успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) податок сплачується під час оформлення свідоцтва про право на спадщину.”;

У зв’язку з цим абзаци третій – четвертий вважати відповідно абзацами четвертим – п’ятим.

12. У Законі України “Про цінні папери та фондовий ринок” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 31, ст. 268):

1) в абзаці четвертому пункту 1 статті 42 після слів “внутрішніх справ,” доповнити словами “органів державної податкової служби”;

2) в абзаці третьому пункту 1 статті 45 після слів “службових обов’язків” доповнити словами “, органам державної податкової служби”.

13. У частині третій статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 10, ст. 77; 1999 р., № 25, ст. 211; 2003 р., № 37, ст. 308) слова “або підлягають амортизації” виключити.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2011 року.

2. З дня набрання чинності цим Законом інші закони та нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечать цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

Голова

Верховної Ради України                                                               В.Литвин

Пояснювальна записка

до проекту Закону України

„Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Аналіз чинного законодавства з питань оподаткування, а також проблем, що виникають при адмініструванні податків вказує на наявність суттєвих неузгодженостей між окремими нормами законодавства та значну кількості прогалин у законодавстві, які дозволяють несумлінним платникам податків ухилятися від оподаткування, застосовувати різноманітні схеми ухилення від оподаткування, безконтрольно та безкарно мінімізувати податкові зобов’язання.

Практика застосування у 2004-2009 роках Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” свідчать про необхідність врегулювання окремих проблемних питань з оподаткування доходів фізичних осіб.

Зокрема, потребують законодавчого врегулювання проблемні питання виявлення фізичних осіб, які здійснюють господарську діяльність  без відповідних дозволів, ліцензій, отримання фізичними особами необлікованих (прихованих) доходів, використання праці найманих осіб суб’єктами господарювання без належно оформлених трудових угод шляхом проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень (територій) та інших об’єктів.

Потребують удосконалення і порядок оподаткування громадян, які отримують право власності на майно за рішенням суду, питання однакового підходу до оподаткування доходів платників податку, одержаних від продажу нерухомості (землі), доходів нерезидентів, одержаних з джерел з України, усунення умов, що дозволяють нерезидентам уникати оподаткування в Україні, та порядок оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з рухомим та нерухомим майном (зокрема продаж транспортних засобів за мізерними цінами).

Крім того, виникла необхідність щодо законодавчого врегулювання удосконалення процедури оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності.

На сьогоднішній день, чинним законодавством України (зокрема, статтею 10 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) передбачено можливість стягнення безготівкових коштів з рахунків підприємств-боржників в банках з метою погашення їх податкового боргу.

Так, абзацом 3 підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 зазначеного закону визначено, що стягнення безготівкових коштів здійснюється шляхом надіслання банку (банкам), обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини.

Однак, законодавчі акти, що регулюють діяльність банків, не визначають механізмів такого стягнення.

2. Мета і шляхи її досягнення

Зазначений законопроект розроблено Державною податковою адміністрацією України на виконання Національного плану дій з поліпшення адміністрування податків, затвердженого розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2009 № 1217-р.

Законопроектом передбачається забезпечити законодавчі підстави для ефективного виконання органами державної податкової служби покладених завдань і функцій щодо здійснення належного контролю за повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів (обов’язкових платежів) та дотриманням суб’єктами господарювання вимог іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на податкову службу.

Для посилення дисципліни у сфері дотримання податкового законодавства у разі здійснення міжнародних трансакцій пропонується уточнити визначення іноземного доходу, зокрема у частині віднесення коштів міжнародних переказів, виплачених готівкою без відкриття поточних рахунків та/або зарахованих на поточні рахунки через міжнародні платіжні системи, що надходять на користь фізичних осіб-резидентів, а також покласти обов’язок на банківські та небанківські фінансові установи, інших суб’єктів господарювання, надавати податковим органам інформацію про кошти міжнародних переказів, виплачені готівкою без відкриття поточних рахунків та/або зараховані на поточні рахунки на користь фізичних осіб.

З метою залучення до оподаткування громадян, які отримують право власності на майно за рішенням суду, законопроектом пропонується до складу місячного оподатковуваного доходу включити доходи платника податку, отримані при переході права власності на майно за рішенням суду з відображенням у річній податковій декларації.

Крім того, законопроектом пропонується привести норми підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” у відповідність до Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)”.

Змінами передбаченими до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вносяться положення щодо встановлення механізму застосування міжнародних договорів.

Змінами до Закону України „Про нотаріат” пропонується удосконалити порядок здійснення контролю податковими органами за правильністю стягнення державного мита, а також своєчасністю і повною зарахування його до бюджету.

Для збільшення надходжень до бюджету, залучення до оподаткування фізичних осіб, які отримують доходи, але не сплачують до бюджету належні суми податків, отримання податковими органами інформації про такі доходи пропонується внести зміни до Законів України „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” „Про інформацію”, „Про державну статистику”.

Змінами, що пропонується внести до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” врегульовуються питання діяльності банків, щодо стягнення безготівкових коштів з рахунків платника податків, що мають податковий борг.

Оскільки, у чинному законодавстві не передбачено віднесення до складу валових витрат фізичними особами-підприємцями амортизаційних відрахувань на основні засоби, пропонується внести відповідні зміни до абзацу третього статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”.

3. Правові аспекти

Питання, що стосуються даного проекту Закону регулюються:

Конституцією України;

Законами України:                           

від 04.12.90р. № 509-XII „Про державну податкову службу України”;

від 25.06.91р. № 1251-XII „Про систему оподаткування”; 

від 17.09.92р. № 2614-XII „Про державну статистику”;

від 02.10.92р. № 2657-XII „Про інформацію”;

від 02.09.93р. № 3425-XII „Про нотаріат”;

від 28.12.94р. № 334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств”;

від 07.12.2000р. № 2121-ІІІ Закону України “Про банки і банківську діяльність”;

від 21.12.2000р. № 2181-III „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”;

від 05.04.01р. № 2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”;

від 12.07.01р. № 2664-III „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг;

від 22.05.03р. № 889-ІV „Про податок з доходів фізичних осіб”;

від 23.02.06р. № 3480-IV „Про цінні папери та фондовий ринок”

Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян”.

4. Фінансово-економічне обґрунтування.

Прийняття Закону не призведе до додаткових втрат бюджету на його впровадження.

При цьому, вказані норми спрямовані на вдосконалення нормативно-правового регулювання адміністрування податків та зборів, створення механізму взаємодії платників податків та податкових органів при проведенні перевірок з питань дотримання вимог податкового законодавства, підвищення ефективності адміністрування податків.

5. Позиція заінтересованих органів

Зміни до законодавства, запропоновані цим законопроектом, не звужують прав та інтересів інших органів.

6. Регіональний аспект

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не стосується потреб регіонів і не впливає на регіональний розвиток.

7. Запобігання корупції

Положення проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не містить ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” 30 листопада 2009 року було оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної податкової адміністрації України.

Пропозиції та зауваження до зазначеного законопроекту надійшли від Українського кредитно-банківського союзу та в переважній більшості були враховані під час доопрацювання законопроекту.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було направлено для розгляду до Федерації роботодавців України та Федерації професійних спілок України.

21 грудня 2009 року проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” розглянуто на засіданні Спільної робочої групи Федерації роботодавців України і Державної податкової адміністрації України з вирішення проблемних питань у сфері оподаткування.

Зауваження та пропозиції Федерації професійних спілок України викладені в листі від 12.01.10 № 03/01-07/7 були враховані в переважній більшості.

10. Прогноз результатів

Прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” матиме позитивний економічний ефект при справлянні податків до бюджету і спростить процедуру адміністрування податків, а також забезпечить умови для повноти виконання платниками податкових зобов’язань та сталого наповнення дохідної частини державного бюджету.

Голова Державної податкової

адміністрації України                                                                      С.В. Буряк